підводити

підводити
-джу, -диш, недок., підвести́, -еду́, -еде́ш; мин. ч. підві́в, -вела́, -вело́; док., перех.
1) Ведучи, тримаючи, наближати кого-небудь до когось, чогось. || За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого-небудь (машину, судно і т. ін.). || Спрямовуючи, наближати що-небудь до когось, чогось. || у сполуч. зі сл. вода, газ і т. ін. Споруджуючи спеціальний провід, сполучати його з чим-небудь. || перен., у сполуч. зі сл. розмова, мова. Спрямовувати розмову, наближати її до бажаного кінця, результату. || перен. Готувати кого-небудь до сприйняття певної думки, виконання певних дій і т. ін.; бути причиною такої підготовки. || діал. Проводжати.
2) на що, до чого і без додатка, перен. Схиляти, штовхати кого-небудь на якісь учинки, перев. негативні; підбивати. Підвести на гріх.
3) Не виконувати потрібного, необхідного і т. ін., шкодячи чому-небудь, дошкуляючи комусь. || Переставати виконувати певні функції, порушувати правильний ритм роботи (про машини, механізми). || Не дотримуючись яких-небудь норм, правил, принципів, порушувати вірність чомусь. || Бути причиною невдачі, небажаного повороту справ і т. ін. || Заплутувати в сприйнятті, розумінні; вводити в оману, обманювати. || Не виправдовувати довір'я, сподівань; зраджувати. || Притуплюватися (про пам'ять, слух, зір і т. ін.). || Не відповідати бажаному.
4) Поміщати що-небудь під чимось, нижче від чогось. || Спрямовувати що-небудь у нижню частину предмета. || у сполуч. зі сл. фундамент. Будувати фундамент. || під що, перен. Піддавати кого-небудь, якійсь дії, впливу. || перен., у сполуч. зі сл. база, ґрунт. Створювати основу, передумови розвитку або існування чого-небудь.
5) Робити кольорову смугу по низу стіни в хаті з долівкою; іншим кольором мастити призьбу, припічок і т. ін.
6) Підраховуючи, робити підсумок. Підводити підсумок.
7) Переміщати, піднімати що-небудь знизу вгору, у вище положення. || Переміщаючи з опущеного або звичайного положення, піднімати чи спрямовувати догори (руку, голову і т. ін.). || Вирізнятися висотою, підноситися чим-небудь, міститися над чимось; височіти. Підводити голову.
8) Допомагати кому-небудь встати, піднятися. || Ставити те, що повалене. || Примушувати кого-, що-небудь встати, піднятися.
9) Споруджувати які-небудь будови; будувати. Підводити з руїн.
10) безос., у сполуч. зі сл. живіт, черево. Втягуватися всередину, підбиратися. || перен. Відчувати голод.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Полезное


Смотреть что такое "підводити" в других словарях:

  • відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… …   Український тлумачний словник

  • попідводити — джу, диш, док., перех. 1) Підвести багатьох до кого , чого небудь (по одному або групами). 2) Намалювати смуги знизу або з країв чого небудь у багатьох місцях. || Накласти косметичну фарбу смугами (про багатьох; у багатьох місцях). 3) Підняти… …   Український тлумачний словник

  • повідводити — джу, диш, док., перех. 1) Відвести куди небудь усіх чи багатьох. 2) Відвернути вбік (голови, очі, обличчя) (про всіх чи багатьох) …   Український тлумачний словник

  • відводити — [в ідво/диетие] о/джу, диеш; нак. о/д , о/д теи …   Орфоепічний словник української мови

  • підводити — I = підвести (допомагати встати комусь / примушувати зробити це), зводити, (і)звести, піднімати, підіймати, підняти, підійняти II ▶ див. будувати, вести I, 1), підбурювати, підвести I …   Словник синонімів української мови

  • відводити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підводити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідводити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • попідводити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»